у кампанії «Примушення Чечні до підкорення після розгрому Ахульго та придушення загального повстання 1840 року (1838-1840)»
Зимові експедиції генерала Пулло, який командував лівим флангом Кавказької лінії (ланцюга імперських укріплень на землі нохчі), збирали з чеченських аулів гроші під іменем податей. Імперський історик Юров підбив рахунок грудневого походу 1839 року: «Усього, за час цієї безкровної воєнної прогулянки, було зібрано 3779 рублів, 455 рушниць, і видано 97 абреків, 7 полонених і два втікачі» (абрек - імперський ярлик горця, оголошеного поза законом)[1], а січневого 1840 року по річці Мічик: аули «слухняно представили 2463 рублі, 545 рушниць, худобу для постачання загону і видали 30-ть абреків»[1]. Після придушення повстання обкладення закріпили штрафом: пункт 10 «Умов, приписуваних горцям, що підкоряються», виданих генералом Граббе, командувачем військ Кавказької лінії, 15 червня 1840 року, приписав «Як покарання за участь у повстанні Шаміля, заплатити штраф з кожної саклі по два барани» (сакля - дім горця; Шаміль - імам, керівник опору горців Дагестану і Чечні російському завоюванню)[2].