Агресори можуть використовувати державну систему психіатричної допомоги в політичних цілях для переслідування, безстрокової ізоляції та катування інакодумців. Незгодним із режимом (дисидентам, правозахисникам, громадським активістам) фабрикують фальшиві діагнози (наприклад, неіснуючу «млявоплинну шизофренію»), після чого їх примусово поміщають у закриті стаціонари. Ця техніка дозволяє колонізатору чи тоталітарній системі нейтралізувати опір без формальних судових процесів, піддаючи жертв руйнівному медикаментозному впливу та стигматизуючи опозиційну діяльність як прояв божевілля.
Використання інститутів державної охорони здоров'я для політично вмотивованого діагностування інакодумців (діагноз «млявоплинна шизофренія») та їхньої безстрокової ізоляції в психіатричних лікарнях[1].