Створення єдиного «радянського народу» (1958–1970)

Законодавче переведення шкіл через «свободу вибору»: союзний Закон від 24 грудня 1958 року віддав мову навчання республікам^[1], а Закон УРСР від 17 квітня 1959 року записав у статті 9: «Навчання в школах Української РСР здійснюється рідною мовою учнів. В школу з якою мовою навчання віддавати своїх дітей вирішують батьки» - вивчення мови, якою школа не викладає, стало необов'язковим^[2].

Ідеологічна установка на стирання націй: Третя програма КПРС, ухвалена XXII з'їздом у жовтні 1961 року, оголосила «новий етап у розвитку національних відносин у СРСР, що характеризується дальшим зближенням націй і досягненням їх повної єдності», а «стирання національних відмінностей, особливо мовних відмінностей» назвала лише «значно тривалішим процесом, ніж стирання класових граней»^[3].

Матеріальний знак «злиття націй» поставлено в Переяславі на Київщині, місті Переяславської ради: «8 жовтня 1961 року на площі Б. Хмельницького відкрито величний монумент на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією»^[4]. Відкривала знак сама влада: за кіножурналом «Радянська Україна» № 49, на мітингу відкриття виступали перший секретар Київського обкому КПУ Петро Шелест і секретар Московського обкому партії Панкратов - метрополія говорила на відкритті власним голосом^[5]. Композицію складали дві жіночі постаті, що зображували Україну та Росію, і три барельєфи з медальйонами «факел 1654; серп і молот у променях сонця 1917, орден Перемоги 1945 р.»^[6]. Призначення знака записане в його ж охоронному паспорті: «Монумент є символом вічної, непорушної дружби і незламної монолітної єдності братніх народів – українського і російського…»^[7]. Через чотири роки після відкриття знак узяли під державну охорону постановою Ради Міністрів УРСР від 21 липня 1965 року № 711 «Про затвердження списку пам'яток мистецтва, історії та археології Української РСР»^[8][9]. На постаменті стояв напис «Навіки разом – навіки з російським народом»; на початку грудня 2021 року його зняли невідомі^[10], а монумент демонтували 7 липня 2022-го - за наказом Міністерства культури, який вилучив пам'ятку, охоронний № 5894-Ко, з реєстру «у зв'язку з втратою предмета охорони»^[11].