Спроба Москви легітимізувати збереження імперії, що розпадалася. Загальносоюзний бюлетень містив питання: «Чи вважаєте Ви необхідним збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, у якій повною мірою гарантуватимуться права і свободи людини будь-якої національності»[1]. Верховна Рада УРСР додала своє питання – про перебування України в Союзі «на засадах Декларації про державний суверенітет України»[2], що й зробило підсумок двозначним. Двозначне формулювання затвердила Верховна Рада СРСР постановою за підписом її голови Лук'янова[1].
Референдум із невизначеним формулюванням для легітимізації союзного контролю: бюлетень референдуму 17 березня 1991 року пропонував голосувати за «збереження Союзу Радянських Соціалістичних Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік»[1] – при тому, що зміст «оновленої федерації» ніде не визначався, а результат потім використовувався як мандат на новий союзний договір.