Експлуатація села Сольжа (Сунженська) як ресурсної бази та його каральне розорення за збройну відсіч Нохчі (1818)
У 1818 році, вже після зведення фортеці Грозної на відібраній землі, Російська імперія використовувала розташоване поруч село Сольжа (Сунженська) як ресурсну базу гарнізону, а потім розорила його, коли жителі відмовилися видати односельця і взялися за зброю. Історик Д. А. Хожаєв фіксує розорення Сольжі (Сунженської), наслідком якого стало те, що «більша частина мирних навколишніх аулів утекла в гори, і квітучі береги відтоді надовго спорожніли»[1]. Імперський генерал Єрмолов у своїх «Записках» свідчить, що раніше вимагав від військ щадити село, аби фортеця «могла отримувати з нього всі необхідні потреби». Коли солдати відбирали в жителя вола, «якого він називав своїм», той вистрелив у солдата; жителі відмовилися його видати, заявивши, «що того, хто стріляв у солдата, не віддадуть і боронитимуться, якщо війська прийдуть». Коли начальник корпусного штабу «пішов сам із кількома ротами», його «зустріли пострілами». Сім'ї та майно були відіслані заздалегідь, оборону тримали самі чоловіки. Військам було наказано відрізати відхід — «перехопити відступ у лісі», — але захисники відійшли раніше. Лише після цього війська увійшли в залишене село і кілька днів вивозили з нього «хліб, фураж і придатний для будівництва ліс»[2].
Актори
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| G0009 | Російська імперія | 2 |
Застосовані інструменти
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| S0010 | Регулярна армія | 2 |
Реалізовані процедури
Сольжу (Сунженську), одне з найбагатших сіл, Російська імперія тримала як джерело постачання фортеці Грозної, а захопивши село силою, кілька днів вивозила його запаси. Історик Д. А. Хожаєв фіксує розорення Сольжі (Сунженської), наслідком якого «більша частина мирних навколишніх аулів утекла в гори, і квітучі береги відтоді надовго спорожніли»[1]. Імперський генерал Єрмолов у своїх «Записках» свідчить, що раніше вимагав від військ щадити село, щоб фортеця «могла отримувати з нього все необхідне», а коли війська захопили село, «хліб, фураж і придатний для будівництва ліс вивозили кілька днів»[2].
Сольжу (Сунженську) Російська імперія взяла штурмом і розорила на покарання за те, що село не видало односельця, який вистрелив у солдата, що відбирав у нього вола. Історик Д. А. Хожаєв фіксує розорення Сольжі (Сунженської)[1]. Імперський генерал Єрмолов у своїх «Записках» свідчить, що мешканець вистрелив у солдата, «коли не віддавали йому вола з казенного воза, якого він називав своїм», а спроба схопити стрільця зірвалася — офіцера, у якого «коня схопили за поводи», ледь не вбили, і команда відступила; на вимогу видати стрільця мешканці відповіли, «що того, хто стріляв у солдата, не віддадуть і боронитимуться, якщо війська прийдуть», після чого начальник корпусного штабу «пішов сам з кількома ротами… але був зустрінутий пострілами», причому «дружини й діти та найкраще майно були вже відіслані, залишалися самі люди для захисту домів»; під час штурму військам було велено відрізати відхід — «відхопити відступ у лісі», — але захисники відійшли раніше[2].