| ID | Назва |
|---|---|
| T0113.001 | Законодавча заборона рідної мови |
| T0113.002 | Виключення рідної мови з діловодства |
У межах лінгвістичної асиміляції агресори можуть примусово переводити роботу всіх державних, судових та адміністративних установ виключно на мову метрополії. Створення мовного бар'єра між бюрократичним апаратом і корінним народом штучно маргіналізує місцеве населення, обмежує його доступ до державних послуг і змушує переходити на мову колонізатора задля соціального та кар'єрного виживання.
Витіснення рідної мови з офіційної сфери міст: із ліквідацією решток магдебурзького самоврядування зникла й остання інституційна опора місцевої правової традиції – україномовне судочинство було згорнуто ще з поширенням загальноросійської судової системи у 1780-х роках[1].
Спроба легалізувати маргіналізацію державної мови в регіонах: закон «Про засади державної мовної політики» (закон Ківалова-Колесніченка) допускав переведення діловодства на «регіональні мови», фактично закріплюючи домінування російської в русифікованих регіонах[2].