Війна з Наполеоном: примусова мобілізація та обман (1812)
Неправдива обіцянка влади повернути корінному населенню втрачені козацькі вольності в обмін на кров. Імперія вичавила з краю максимум: «з обох його боків Україна використовувалася для комплектування, спорядження, переміщення військ… в т. ч. 75-тис. ополчення з Київ., Подільської, Черніг. та Полтав. губ.»[1], а після війни формування розпустили, обіцянки забули[2]; коли бузькі козаки 1817 року відмовилися ставати військовими поселенцями, їхнє повстання придушили чотири полки з артилерією[1].
Актори
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| G0009 | Російська імперія | 2 |
Застосовані інструменти
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| S0010 | Регулярна армія | 2 |
Реалізовані процедури
Масовий призов до ополчення та формування козачих полків на основі неправдивих обіцянок повернути козацькі вольності: «Україна використовувалася для комплектування, спорядження, переміщення військ… в т. ч. 75-тис. ополчення з Київ., Подільської, Черніг. та Полтав. губ.»[1].
Використання регулярних військ для жорстокого придушення заворушень обманутого населення: повстання бузьких козаків 1817 року проти перетворення на військових поселенців придушили чотири полки - понад 10 тисяч солдатів з артилерією; повстанців рубали шаблями, топили в Південному Бузі, сікли батогами[1].