Знищення українських товариств і сегрегація (1906–1910)
Кампанія з придушення легальної громадянської активності корінного народу: на Полтавщині та Харківщині товариства «Просвіта» забороняли від самого заснування, а в 1908–1910 роках, за Столипіна, закрито практично всі «Просвіти», крім відділів Катеринославської губернії[1]. Виправдовуючи розгром, Столипін у зверненні до Сенату оголосив пожвавлення українського культурного життя небажаним, бо «три основні гілки східнього слов'янства і походженням і мовою не можуть не складати одного цілого»[1]. Столипінський циркуляр 1910 року зарахував українців до «інородців» і приписав «неухильно відмовляти в реєстрації» їхніх товариств[2].
Актори
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| G0009 | Російська імперія | 2 |
Застосовані інструменти
Реалізовані процедури
Пряме закриття легальних просвітницьких товариств: із близько сорока «Просвіт» підросійської України на Полтавщині та Харківщині їх забороняли від самого заснування, а в 1908–1910 роках, за Столипіна, ліквідовано практично всі інші, крім відділів Катеринославської губернії[1]. Розгром дістав доктринальне обґрунтування: Столипін у зверненні до Сенату заявив, що пожвавлення українського культурного життя небажане, бо «три основні гілки східнього слов'янства і походженням і мовою не можуть не складати одного цілого»[1].
Циркуляр Столипіна губернаторам (20 січня 1910) — повна заборона самоорганізації: «при обговоренні клопотань про реєстрацію будь-яких інородницьких товариств… належить… неухильно відмовляти в реєстрації їхніх статутів»[2].
Офіційне зарахування корінного населення до чужинців: Столипін приписав губернаторам відмовляти в реєстрації «будь-яких інородницьких товариств, у тому числі українських і єврейських, незалежно від цілей, які вони переслідують»[2].