Придушення національного відродження в СРСР: постанова ЦК ВКП(б) і Раднаркому від 14 грудня 1932 року за підписами Сталіна й Молотова оголосила, що «українізація проводилася механічно», і приписала «негайно перевести на Північному Кавказі діловодство радянських і кооперативних органів «українізованих» районів, а також усі газети й журнали, що видаються, з української мови на російську мову»[1]; знищення більшості українських письменників 1920–1930-х років увійшло в історію як «розстріляне відродження»[2]; постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) від 13 березня 1938 року № 324 приписала «ввести викладання російської мови як предмета вивчення в школах національних республік і областей з 1 вересня 1938 р.»[3].
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| S0017 | Таємна поліція та Спецслужби | 1 |
| S0008 | Уряд | 1 |
Цілеспрямоване фізичне знищення національної культурної еліти. Офіційний розворот закріпила постанова ЦК ВКП(б) і Раднаркому «Про хлібозаготівлі на Україні, Північному Кавказі та в Західній області» від 14 грудня 1932 року за підписами Сталіна й Молотова: українізацію оголошено проведеною «механічно», що, за текстом постанови, «полегшило буржуазно-націоналістичним елементам, петлюрівцям та ін. створення своїх легальних прикриттів, своїх контрреволюційних осередків та організацій»[1]. Термін «розстріляне відродження» й означає «репресивн[у] політик[у] комуніст. Москви, спрямован[у] на фізичне знищення укр. інтелектуальної еліти 1920—30х рр. (ширше — усієї національно свідомої інтелігенції української) й табуювання її творчих здобутків»[2].
Примусове запровадження мови метрополії до шкіл: постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) від 13 березня 1938 року № 324 «Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей» приписала «ввести викладання російської мови як предмета вивчення в школах національних республік і областей з 1 вересня 1938 р.» - з II класу в усіх неросійських початкових школах і з III класу в неповних середніх та середніх[3].