Розгром Кирило-Мефодіївського товариства (1847)
Удар таємної поліції по інтелектуальній еліті корінного народу: «В берез. 1847 т-во було розгромлене жандармами. Поліції вдалося виявити 12 чл. законспірованої орг-ції… Царські власті розцінили програмні документи т-ва як серйозну загрозу підвалинам самодержавства»[1]. Вироки всім фігурантам запропонував шеф жандармів Орлов у доповіді імператорові від 26 травня 1847 року, на якій Микола I накреслив «Виконати»[2]. Супроводжувалося судами, засланнями та відправленням Шевченка в солдати «зі встановленням над поетом «найсуворішого нагляду із забороною писати й малювати»»[3].
Актори
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| G0009 | Російська імперія | 2 |
Застосовані інструменти
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| S0017 | Таємна поліція та Спецслужби | 2 |
Реалізовані процедури
Знищення першої політичної організації української інтелігенції за доносом студента Петрова до таємної поліції: «В берез. 1847 т-во було розгромлене жандармами. Поліції вдалося виявити 12 чл. законспірованої орг-ції»[1].
Арешти, допити – жандарми «вдавалися до брутального тиску» і «застосовували витончені методи психологічної обробки»[1] та розправа над лідерами: вироки оформила доповідь шефа жандармів Орлова імператорові від 26 травня 1847 року з резолюцією Миколи I «Виконати»[2]. Шевченка було віддано в солдати «зі встановленням над поетом «найсуворішого нагляду із забороною писати й малювати»»[3][2]. Грушевський: брацтво «було захоплено серед самого ще свого творення» за доносом студента; «Найтяжша кара впала на Шевченка: його віддано в салдати і вислано в закаспійську пустиню, заборонивши писати й малювати», а «на українську мисль, на українське слово пішли нагінки і заборони, перед тим не бувалі… самі такі слова як Україна, Малоросія, Гетьманщина вважали ся злочинними»[4]. Співзасновник братства Микола Гулак «був ув'язнений у Шліссельбурзькій фортеці (1847—50), згодом засланий до м. Перм… під суворий нагляд поліції (1850—59)»[5].
Джерела
- Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. (2007). Енциклопедія історії України: Т. 4.
- Ін-т історії України АН УРСР; Наукова думка, Київ (Т.1 — доклад гр.А.Ф.Орлова Миколі I від 26.05.1847 з вироками, с.62-70; Т.2 — окремий запис рішення у справі Шевченка від 30.05.1847, с.329). (1990). Кирило-Мефодіївське товариство: У 3 т..
- Пётр Жур. (1996). Труды и дни Кобзаря.