Культурний терор і «Розстріляне відродження» (1933–1938)
Різке згортання політики «українізації». Початок фізичного знищення та політичного шельмування інтелектуальної еліти — письменників, науковців, режисерів, а також старих націонал-комуністів (доведення до самогубства М. Скрипника). Паралельно з фізичним терором розгортався розгром Української автокефальної православної церкви, масштабна цензура, переписування історії та штучне зближення української мови з російською[1][2].
Актори
| ID | Назва | Опис |
|---|---|---|
| G0010 | СРСР |
Створення атмосфери тотального паралізуючого страху в суспільстві через фабрикацію справ (наприклад, «Спілки визволення України») та проведення публічних показових процесів[1]. |
Застосовувані техніки
| ID | Назва | Застосування | |
|---|---|---|---|
| T0100 | Захоплення релігійних інститутів |
Масове закриття та руйнування церков, а також репресії проти священнослужителів з метою повного розгрому Української автокефальної православної церкви (УАПЦ)[1]. |
|
| T0045 | Знищення історичної пам'яті |
Інституційний розгром національної історичної науки, закриття дослідницьких шкіл та вилучення праць Українських істориків із наукового обігу[1]. |
|
| T0113 | Лінгвістична асиміляція |
Примусова реформа правопису 1933 року, спрямована на штучне зближення української граматики й термінології з російською мовою[1]. |
|
| T0021 | Нейтралізація опозиції |
Фізичне знищення та ізоляція Української інтелігенції, письменників, науковців, а також партійної опозиції (націонал-комуністів) у ході цілеспрямованих репресій. Фабрикація справ (зокрема справи «УНЦ») і доведення до смерті представників національної еліти, включно з істориком М. Грушевським, письменником М. Хвильовим та наркомом М. Скрипником[1]. |
|
| T0004 | Переписування історії |
Конструювання нового радянсько-імперського історичного канону для підміни українського минулого та заперечення самостійності історії України[2]. |
|
| T0022 | Терор |
Створення атмосфери тотального паралізуючого страху в суспільстві через фабрикацію справ (наприклад, «Спілки визволення України») та проведення публічних показових процесів[1]. |
|
| T0101 | Цензура |
Масове вилучення та знищення літератури, оголошеної «націоналістичною», жорсткий контроль над друкованим словом і мистецтвом[1]. |
|
Інструменти
| ID | Назва | Опис |
|---|---|---|
| S0021 | Пропаганда |
Конструювання нового радянсько-імперського історичного канону для підміни українського минулого та заперечення самостійності історії України[2]. |
| S0017 | Таємна поліція та Спецслужби |
Створення атмосфери тотального паралізуючого страху в суспільстві через фабрикацію справ (наприклад, «Спілки визволення України») та проведення публічних показових процесів[1]. |
| S0008 | Уряд |
Масове вилучення та знищення літератури, оголошеної «націоналістичною», жорсткий контроль над друкованим словом і мистецтвом[1]. |
Джерела
- Лариса Якубова, большая команда. (2013). Відносини держави, суспільства і особи під час створення радянського ладу в Україні (1917 – 1938 рр.).
- Михаил Зыгарь. (2023). Война и наказание: Как Россия уничтожала Украину.