Придушення повстань у ГУЛАГу (1953–1954)

Після смерті Сталіна амністія не торкнулася політичних в'язнів, серед яких величезну частку становили Українці. Це спровокувало масштабні повстання в системі концтаборів (Воркутинське, Норильське, Кенгірське). У Кенгірі повсталі створили систему самоврядування, радіо та майстерні з виготовлення зброї, вимагаючи приїзду комісії ЦК КПРС. Під час придушення Норильського повстання «було вбито близько 100 осіб і поранено понад 200»[1]. У Кенгір влада ввела армію: «в зону рушили 1600 солдатів, 3 пожежні машини, 5 танків. Це було єдине в радянській історії придушення табірних повстань з танками»[2].

ID: C0086
Початок:  Травень 1953
Закінчення:  Грудень 1954
Контриб'ютори: decolonial.ist project
Версія: 1.1
Створено: 27 квітня 2026
Змінено: 31 липня 2026

Актори

ID Назва Процедури
G0010 СРСР 2

Застосовані інструменти

ID Назва Процедури
S0010 Регулярна армія 2

Реалізовані процедури


Травень 1953
T0077 Каральні експедиції
C0086 Придушення повстань у ГУЛАГу (1953–1954)
G0010 СРСР
S0010 Регулярна армія

Застосування регулярних військ і танків для придушення повстань українських політв'язнів у системі концтаборів. У Кенгірі танки чавили беззбройних: «Близько 200 українських жінок взялися за руки і рушили проти танків. Але танки не зупинилися й один за одним переїхали живу фалангу. А емведисти кинулися до бараків, розстрілюючи кожного зустрічного…»[2].

Травень 1953
T0104 Масові вбивства цивільних
C0086 Придушення повстань у ГУЛАГу (1953–1954)
G0010 СРСР
S0010 Регулярна армія

Масові вбивства в'язнів під час силового придушення повстань. У Норильську «було вбито близько 100 осіб і поранено понад 200»[1]; у Кенгірі «Під час придушення повстання загинуло і було поранено близько 700 в'язнів»[2].

Джерела