У 1812-1814 роках Росія воювала з Наполеоном і великих походів углиб Чечні не вела. Військами на Тереку командував генерал Ртіщев, який великих походів уникав, але рейди за Терек за нього тривали. Полковник Ерістов двічі переходив Терек і розоряв чеченські села; вдруге він «винищив кілька селищ по Сунжі» та силою змусив Нохчі віддати аманатів[1]. Ці набіги засуджувала навіть сама імперська верхівка. Генерал Ртіщев вимагав прихиляти горців «не зброєю, а ласкавим поводженням»[1], а імператор Олександр I, дізнавшись «про черговий набіг на мирну Чечню полковника Ерістова», особливим рескриптом наказав «запровадити спокій на Кавказькій лінії дружелюбністю та ласкавою поблажливістю», тобто визнав рейд невиправданим[2]. Набіги від цього не припинилися. Крім рейдів, імперія нацьковувала на Чеченців сусідні народи. У 1816 році Нохчі на чолі з Бейбулатом Таймієвим узяли в полон майора Швецова[2], і у відповідь командувач на Тереку генерал Дельпоццо листом спонукав кумицьких володарів Ендірея, Аксая і Костека піти війною на Чеченців, вимагаючи «покласти край розбійницькому народові»[3]. Кумицькі володарі підписали «Зобов'язання», в яких зобов'язалися воювати з Чеченцями, вбивати їх або видавати Росіянам і не пропускати до них жодних товарів[3]. Своїх військ Дельпоццо при цьому не знімав і в тому ж рапорті пропонував тримати їх на Сунжі, «доки не винищу звірячої їхньої свободи та незалежності»[3].
| ID | Назва | Опис |
|---|---|---|
| G0009 | Російська імперія |
Російська імперія здійснювала каральні рейди за Терек, щоб силою примусити Нохчі до покори. Імперський історик Потто пише, що полковник Ерістов «вдруге перейшов за Терек і, після впертого бою, винищив кілька селищ по Сунжі»[1]. Каральний, а не оборонний характер цих рейдів визнавала й сама імперська верхівка. Головнокомандувач генерал Ртищев засуджував «подібні експедиції» і вимагав прихиляти горців «не зброєю, а ласкавим поводженням»[1]. Імператор Олександр I, дізнавшись «про черговий набіг на мирну Чечню полковника Ерістова», особливим рескриптом наказав «запровадити спокій на Кавказькій лінії дружелюбністю та ласкавою поблажливістю»[2]. |
| ID | Назва | Застосування | |
|---|---|---|---|
| T0099 | Захоплення заручників |
Російська імперія розоренням селищ силою примушувала Нохчі до видачі заручників. Імперський історик Потто пише, що після того, як полковник Ерістов розорив присунженські селища, Нохчі «дали аманатів, обіцяючи більше не турбувати російських кордонів»[1]. |
|
| T0077 | Каральні експедиції |
Російська імперія здійснювала каральні рейди за Терек, щоб силою примусити Нохчі до покори. Імперський історик Потто пише, що полковник Ерістов «вдруге перейшов за Терек і, після впертого бою, винищив кілька селищ по Сунжі»[1]. Каральний, а не оборонний характер цих рейдів визнавала й сама імперська верхівка. Головнокомандувач генерал Ртищев засуджував «подібні експедиції» і вимагав прихиляти горців «не зброєю, а ласкавим поводженням»[1]. Імператор Олександр I, дізнавшись «про черговий набіг на мирну Чечню полковника Ерістова», особливим рескриптом наказав «запровадити спокій на Кавказькій лінії дружелюбністю та ласкавою поблажливістю»[2]. |
|
| T0152 | Нацьковування сусідніх народів |
Російська імперія нацьковувала на Нохчі сусідні народи, щоб їхньою ворожнечею послаблювати Чеченців. 1816 року Нохчі на чолі з Бейбулатом Таймієвим узяли в полон майора Швецова[2]. У відповідь командувач на Тереку генерал Дельпоццо листом до кумицьких володарів Ендірея, Аксая та Костека спонукав їх піти війною на Чеченців: «прошу вас, раджу, наказую вам скласти з себе одну думу, одну волю, негайно повернути силою зброї полоненого майора Швецова, покласти край розбійницькому народові… ухвалити таку постанову, яка довела б Чеченців до слабкості, покори нам, цілковитого рабства перед вами»[3]. Кумицькі володарі підписали «Зобов'язання», в яких зобов'язалися «припинити всі взаємні ворожнечі… і скласти братство», «нікого з Чеченців… не приймати… але скрізь, де хто з них трапиться, вбити або представити живим найближчому російському начальству», і не пропускати до них жодних товарів[3]. |
|
| T0105 | Тотальне знищення інфраструктури |
Російська імперія зносила й палила селища Нохчі. Імперський історик Потто пише, що полковник Ерістов, перейшовши за Терек, після впертого бою спалив і зніс «кілька селищ по Сунжі»[1]. |
|
| ID | Назва | Опис |
|---|---|---|
| S0010 | Регулярна армія |
Російська імперія здійснювала каральні рейди за Терек, щоб силою примусити Нохчі до покори. Імперський історик Потто пише, що полковник Ерістов «вдруге перейшов за Терек і, після впертого бою, винищив кілька селищ по Сунжі»[1]. Каральний, а не оборонний характер цих рейдів визнавала й сама імперська верхівка. Головнокомандувач генерал Ртищев засуджував «подібні експедиції» і вимагав прихиляти горців «не зброєю, а ласкавим поводженням»[1]. Імператор Олександр I, дізнавшись «про черговий набіг на мирну Чечню полковника Ерістова», особливим рескриптом наказав «запровадити спокій на Кавказькій лінії дружелюбністю та ласкавою поблажливістю»[2]. |