Лебединські страти (1708–1709)
Каральна кампанія проти прихильників Мазепи після переходу гетьмана до шведів. Ставка царя і Меншикова в січні 1709 року була в Лебедині та Сумах, звідки велося слідство над козацькою старшиною[1]. Взірцем залякування став розгром гетьманської столиці: 2 листопада 1708 року Батурин було взято військами Меншикова, «місто було вщент зруйновано, а жителів знищено», а коли в липні 1709 року цар дозволив заселити його наново, то «за зраду» зобов'язав мешканців платити до скарбниці спеціальний податок[2]. Покарання поширювалося на всіх: «у кривавій різанині й пожежі загинуло безліч захисників і жителів міста»[1].
Актори
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| G0008 | Московське царство | 2 |
Застосовані інструменти
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| S0017 | Таємна поліція та Спецслужби | 2 |
Реалізовані процедури
Знищення політичного керівництва, що підтримало гетьмана: за Мазепою пішла «вся (!) генеральна старшина», а з лівобережних полковників залишилися вірними цареві лише четверо[1]. Слідство над старшиною велося з царської ставки, де «перебуваючи в Лебедині й Сумах, Петро і Меншиков у січні 1709 року» керували розправою[1]. Церковне покарання оформили за прямим розпорядженням царя - листом від 31 жовтня 1708 року (№ 2795) Петро I приписав митрополитові Стефану Яворському: «звольте оного за таке його діло публічно в соборній церкві прокляттю віддати...»[1][3].
Залякування населення показовою розправою над цілим містом: при взятті Батурина «у кривавій різанині й пожежі загинуло безліч захисників і жителів міста»[1], «місто було вщент зруйновано, а жителів знищено», а мешканцям, які повернулися, ставили спеціальний податок «за зраду»[2]. Руйнування гетьманської столиці знищило й державний архів Гетьманщини - він постраждав «при штурмі О.Меншиковим Батуринського замку 1708»[2].