Справа Павла Полуботка (1723)

Заснування Петром I Першої Малоросійської колегії для перехоплення управління в гетьманської адміністрації: колегію створено «як вища апеляційна інстанція та адм.-контролюючий орган рос. держ. структури в Україні»[1]. Супроводжувалося арештом наказного гетьмана Полуботка та старшини за захист автономії: «старшина подала на ім'я імп. Петра I чергову чолобитну про закриття Малорос. колегії. Після цього розпочалися допити П[олуботка] в Таємній канцелярії, а 10 листопада 1723 його заарештували й ув'язнили у Петропавловській фортеці»[2], де гетьман і помер. Сам наказ про арешт окремим актом не публікувався - справу вела Таємна канцелярія; обставини ретроспективно викладено в маніфесті імператриці Катерини I від 8 лютого 1725 року: «повелено, тій Генеральній Старшині Полуботку, Чернишу і Савичу для відповіді в тому, бути в Санктпетербурзі»[3].

ID: C0018
Початок:  Січень 1722
Закінчення:  Грудень 1724
Контриб'ютори: decolonial.ist project
Версія: 1.2
Створено: 29 квітня 2026
Змінено: 4 серпня 2026

Актори

ID Назва Процедури
G0009 Російська імперія 2

Застосовані інструменти

Реалізовані процедури


Січень 1722
T0036 Встановлення нової системи управління
C0018 Справа Павла Полуботка (1723)
G0009 Російська імперія
S0008 Уряд

Впровадження колегії як паралельного органу влади для перехоплення судових і фіскальних функцій у гетьманської адміністрації: вона діяла «як вища апеляційна інстанція та адм.-контролюючий орган»[1], а «М[алоросійська] к[олегія] вперше в повному обсязі залучила укр. фінанси до царської казни»[1].

Січень 1722
T0021 Нейтралізація опозиції
C0018 Справа Павла Полуботка (1723)
G0009 Російська імперія
S0017 Таємна поліція та Спецслужби

Арешт наказного гетьмана та старшини в Петербурзі за чолобитні на захист автономних прав. Петро готував показову розправу: «Петро I планував провести показовий процес над П.Полуботком і його однодумцями, звинуватити їх у „державній зраді" та ліквідувати українську автономію. Для цієї мети було створено спеціальний Ґенеральний суд»[4]. План зірвала лише смерть в'язня: гетьман «помер 21 грудня 1724 р. (за ст. ст.) від пневмонії»[4].

Джерела