Виконання секретних інструкцій Катерини II щодо інституційної та культурної асиміляції краю: ліквідація полкового устрою та впровадження імперських намісництв – Київське намісництво засновано іменним указом Сенату від 16 вересня 1781 року (ПСЗРІ, зібр. 1-ше, т. XXI, № 15.228; виконати приписано з листопада)[1][2], «що остаточно скасував залишки автономії Гетьманщини та її полково-сотенний адм.-політ. і військ. устрій»[3]; секуляризація монастирських земель 1786 року та юридичне прикріплення селян указом Катерини II від 3 травня 1783 року: «кожному з поселян залишитися на своєму місці й у званні, де він за нинішньою останньою ревізією записаний»[4].
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| G0009 | Російська імперія | 3 |
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| S0008 | Уряд | 2 |
| S0024 | Поліцейський апарат | 1 |
Скасування козацького полкового устрою та дроблення Лівобережжя на імперські намісництва: Київське намісництво засновано іменним указом Сенату від 16 вересня 1781 року (ПСЗРІ, зібр. 1-ше, т. XXI, № 15.228; виконати приписано з листопада)[1][2], «що остаточно скасував залишки автономії Гетьманщини та її полково-сотенний адм.-політ. і військ. устрій»[3]; тим самим указом засновано Чернігівське та Новгород-Сіверське намісництва.
Юридичне закріпачення українських селян указом Катерини II від 3 травня 1783 року, що позбавило їх права на вільне пересування: «Для відомого і певного отримання казенних доходів у намісництвах Київському, Чернігівському і Новгород-Сіверському та відвернення всяких утеч… кожному з поселян залишитися на своєму місці й у званні, де він за нинішньою останньою ревізією записаний»[4].
Секуляризація та конфіскація до імперської скарбниці земель українських православних монастирів: «1786 під час секуляризації монастир було закрито, його майно й угіддя відійшли до держ. скарбниці»[5] – доля Святогірського монастиря типова для всієї кампанії 1786 року, що позбавила локальну церкву економічної бази.