Інституційне поглинання через «військово-політичний союз» (1919–1921)
Остаточне знищення українського суверенітету шляхом нав'язування договорів про так званий військово-політичний союз. Формально зберігаючи статус незалежної республіки, керівництво РРФСР де-факто перевело під свій прямий контроль ключові українські відомства — військове, фінансове, економічне та транспортне. Фінальним акордом придушення організованого збройного опору та символом його трагічного кінця став розстріл більшовиками 359 полонених вояків Армії УНР під Базаром у листопаді 1921 року[1][2].
Актори
| ID | Назва | Опис |
|---|---|---|
| G0013 | Радянська Росія (РРФСР) |
Використання формату «союзного договору» від 1 червня 1919 року та 28 грудня 1920 року не для створення рівноправної федерації, а як інструменту для легалізації прямого жорсткого управління з Москви[1]. |
Застосовувані техніки
| ID | Назва | Застосування | |
|---|---|---|---|
| T0036 | Встановлення нової системи управління |
Перехоплення Москвою прямого контролю над каральним апаратом шляхом рішення про ліквідацію самостійної Всеукраїнської ЧК (ВУЧК) у серпні 1919 року та призначення свого спецкомісара Я. Петерса[1]. |
|
| T0039 | Змова з третьою стороною |
Підписання Ризького мирного договору в березні 1921 року: кулуарний поділ сфер впливу і територій України з Польщею за спиною українського народу, легалізований формальною участю маріонеткової УСРР[2]. |
|
| T0104 | Масові вбивства цивільних |
Трагедія під Базаром у листопаді 1921 року: розстріл більшовиками 359 полонених воїнів УНР, які відмовилися перейти на бік червоних, як символ фіналу організованого опору[2]. |
|
| T0021 | Нейтралізація опозиції |
Примус до саморозпуску легальних українських партій (зокрема боротьбистів навесні 1920 року) та їх поглинання КП(б)У шляхом політичного шантажу і підкупу їхніх лідерів посадами[1]. |
|
| T0031 | Обмеження суверенітету |
Передання контролю над військовими справами, фінансами, зв'язком і шляхами сполучення української республіки до рук центральних органів РРФСР[1]. |
|
| T0008 | Позбавлення суб'єктності |
Фактична ліквідація української армії (розформування Українського фронту) та перетворення уряду УСРР на номінальний придаток російської адміністративної машини[1]. |
|
| T0088 | Фіктивний договір |
Використання формату «союзного договору» від 1 червня 1919 року та 28 грудня 1920 року не для створення рівноправної федерації, а як інструменту для легалізації прямого жорсткого управління з Москви[1]. |
|
Інструменти
| ID | Назва | Опис |
|---|---|---|
| S0009 | Дипломатія |
Використання формату «союзного договору» від 1 червня 1919 року та 28 грудня 1920 року не для створення рівноправної федерації, а як інструменту для легалізації прямого жорсткого управління з Москви[1]. |
| S0010 | Регулярна армія |
Трагедія під Базаром у листопаді 1921 року: розстріл більшовиками 359 полонених воїнів УНР, які відмовилися перейти на бік червоних, як символ фіналу організованого опору[2]. |
| S0017 | Таємна поліція та Спецслужби |
Перехоплення Москвою прямого контролю над каральним апаратом шляхом рішення про ліквідацію самостійної Всеукраїнської ЧК (ВУЧК) у серпні 1919 року та призначення свого спецкомісара Я. Петерса[1]. |
| S0008 | Уряд |
Примус до саморозпуску легальних українських партій (зокрема боротьбистів навесні 1920 року) та їх поглинання КП(б)У шляхом політичного шантажу і підкупу їхніх лідерів посадами[1]. |
Джерела
- Лариса Якубова, большая команда. (2013). Відносини держави, суспільства і особи під час створення радянського ладу в Україні (1917 – 1938 рр.).