Ідеологічна кампанія «300-річчя возз'єднання» та передача Криму (1954)

Державна кампанія з конструювання історичного міфу: «Тези до 300-річчя возз'єднання України з Росією», схвалені ЦК КПРС, проголошували, що «Цим історичним актом була завершена тривала боротьба волелюбного українського народу проти іноземних поневолювачів за возз'єднання з російським народом в єдиній Російській державі»^[3] – анексію 1654 року заднім числом переписували як мету та підсумок національної боротьби.

Нав'язування концепту нерозривної єдності замість визнання окремої нації: за Тезами, «Актом возз'єднання український народ закріпив свій тісний і нерозривний історичний зв'язок з російським народом, в особі якого він знайшов великого союзника, вірного друга і захисника»^[3]. Святкування та передача Криму «Враховуючи спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські та культурні зв'язки»^[1] працювали на ту саму рамку.

Перекроювання внутрішніх кордонів постановою Президії ВР СРСР від 19 лютого 1954 року: «Затвердити спільне подання Президії Верховної Ради РРФСР і Президії Верховної Ради УРСР про передачу Кримської області зі складу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки до складу Української Радянської Соціалістичної Республіки»^[1] – рішення ухвалювалося в Москві, без жодного волевиявлення мешканців півострова. За «спільністю економіки» стояло бажання скинути зруйнований депортацією і війною півострів на баланс УРСР: «У Москві дедалі відвертіше визнають: Кримська область є проблемною територією, яку союзний центр не знає, як утримувати»^[2].

Ювілей закріпили матеріальним знаком у Переяславі на Київщині, на тій самій площі, де 1654 року відбувалася рада. Знак постав у ході ювілейної перебудови міста, яку замовила республіканська влада: «У зв'язку з підготовкою до святкування 300-річчя возз'єднання України з Росією Рада Міністрів УРСР виділила 20 млн. крб. на реконструкцію Переяслав-Хмельницького», план перебудови розробили під керівництвом архітектора Володимира Заболотного, і в травні 1954 року «на площі, де відбувалася історична Переяславська рада (нині площа Возз'єднання), встановлено обеліск з меморіальною дошкою»^[4]. На дошці під рельєфом Богдана Хмельницького відлито текст: «На цій площі 8(18) січня 1654 року відбулась Переяславська Рада, яка, виражаючи волю українського народу, одностайно прийняла історичне рішення про возз'єднання України з Росією»^[5]. Знак не просто позначав місце: він оголошував рішення одностайним і таким, що виражає волю народу, закріплюючи цю версію в бронзі на тій самій площі, де все відбувалося.