Дипломатичний шантаж з боку В. Путіна навколо саміту НАТО в Бухаресті з метою заблокувати надання Україні Плану дій щодо членства (ПДЧ). Через два дні після саміту, на зустрічі з Дж. Бушем у Сочі, російський лідер заперечував українську державність - Україна, за його словами, «не є нацією, що склалася природним чином», а являє собою «штучну країну, створену ще за радянських часів»[1] - і прямо погрожував її розколом: «країна може просто розпастися», додавши, що, спираючись на антинатовські сили, «Росія постійно створюватиме там проблеми»[1]. Ще на самому саміті, за переказом джерела «Коммерсанта», Путін заявив Бушу: «Ти ж розумієш, Джордже, що Україна - це навіть не держава!» - фактично погрозивши, «що Росія може почати відторгнення Криму і Східної України»[2].
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| G0011 | Російська Федерація | 2 |
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| S0009 | Дипломатія | 1 |
| S0021 | Пропаганда | 1 |
Спроба домовитися з лідером США в обхід Києва, щоб заблокувати євроатлантичну інтеграцію України під загрозою її розчленування: вступ України до НАТО створить «поле конфлікту для вас і нас, довгострокову конфронтацію», а Москва, спираючись на антинатовські сили, «працюватиме над тим, щоб позбавити НАТО можливості розширюватися. Росія постійно створюватиме там проблеми»[1]. За переказом джерела «Коммерсанта» із самого саміту: «Ти ж розумієш, Джордже, що Україна - це навіть не держава! Що таке Україна? Частина її територій - це Східна Європа, а частина, і значна, подарована нами!» - із прозорим натяком, «що Росія може почати відторгнення Криму і Східної України»[2].
Цілеспрямований вкид хибних історичних наративів на міжнародній арені: Україна, за версією російського лідера, «не є нацією, що склалася природним чином», а являє собою «штучну країну, створену ще за радянських часів», а її території нібито подаровані - «у 1920-ті та 1930-ті роки Україна отримала територію від Росії - це східна частина країни. 1956 року Кримський півострів було передано Україні»[1]. Звідси виводилася теза про її можливий розпад: «країна може просто розпастися»[1].