Масове вбивство старшин, скликаних на показову екзекуцію в Герзель-аулі (1825)
У липні 1825 року, у розпал повстання Бейбулата Таймієва, Російська імперія винищила старшин, скликаних під приводом розгляду. Історик Д. А. Хожаєв пише, що після п’ятиденної облоги Герзель-аульського укріплення повстанцями «царські генерали вирішили влаштувати показову екзекуцію для залякування горців»: до укріплення були викликані «318 осіб із шанованих людей аксаївських (кумицьких і чеченських) селищ», яким генерал Лисаневич, «викликаючи по черзі присутніх, кумицькою мовою погрожував, піддавав образам»[1]. Коли генерал Греков спробував «завдати образи дією» Чеченцю муллі Учару-хаджі з села Майртуп, той убив Грекова кинджалом і смертельно поранив Лисаневича, після чого «після команди Лисаневича „Коли!" почалося масове винищення солдатами всіх беззбройних горців, які були в укріпленні»[1]. Імперський історик Потто підтверджує, що обидва генерали «загинули від руки фанатика», після чого «знову спалахнув заколот із подвоєною силою»[2].
Актори
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| G0009 | Російська імперія | 3 |
Застосовані інструменти
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| S0010 | Регулярна армія | 3 |
Реалізовані процедури
Російська імперія винищувала людей напоказ, щоб залякати горців. Історик Д. А. Хожаєв пише, що в Герзель-аульському укріпленні «царські генерали вирішили влаштувати показову екзекуцію для залякування горців», для чого викликали «318 осіб із шанованих людей аксаївських (кумицьких і чеченських) селищ», яким генерал Лисаневич, «викликаючи по черзі зібраних… погрожував, піддавав образам»[1].
Російська імперія винищувала беззбройних людей, яких сама ж скликала під приводом розгляду. Історик Д. А. Хожаєв пише, що після того як генерал Греков спробував «завдати образи дією» Чеченцеві муллі Учару-хаджі з села Майртуп і був ним убитий, «після команди Лисаневича „Коли! почалося масове винищення солдатами всіх беззбройних горців, які були в укріпленні»[1]. Імперський історик Потто підтверджує, що обидва генерали «загинули від руки фанатика»[2]."
Російська імперія усувала керівний прошарок опору, заманивши його під приводом розгляду. Історик Д. А. Хожаєв пише, що під виглядом «показової екзекуції» до Герзель-аульського укріплення були викликані «318 осіб із шанованих людей аксаївських (кумицьких і чеченських) селищ» — старшини та шановані люди громад, яких генерал Лисаневич, «викликаючи по черзі зібраних», після вбивства генералів скомандував винищити: «після команди Лисаневича „Коли!" почалося масове винищення солдатами всіх беззбройних горців, які були в укріпленні»[1].