Зимові набіги Вельямінова на чеченські хутори й села вздовж Сунжі: полонення жінок і розорення дворів (1831-1832)
У грудні 1831 року генерал Вельямінов, не розпускаючи загону, що стояв табором біля фортеці Грозної, перейшов до тактики набігів на чеченські селища. Імперський історик Волконський писав: Вельямінов «вирішив непокоїти ворога і відволікати його увагу від наших меж. Так, 23 грудня 1831 року він відправив у набіг командира Моздокського козачого полку підполковника Засса, який розорив по правий бік Сунжі кілька чеченських хуторів, що лежали навпроти с. Чертугай, і доставив у табір трьох полонених жінок та до 250 голів худоби. Під час цього набігу ворог залишив на місці 7 тіл»[1]. У лютому 1832 року набігова тактика переросла в експедицію селами, що стояли по річці Сунжі вище фортеці Грозної. Імперський огляд воєнних дій визнає: «ген.-л. Вельямінов у лютому 1832 року здійснив експедицію для покарання Чеченських сіл, що лежать від фортеці Грозної вгору по Сунжі»[2]. Історик Я. З. Ахмадов писав про той самий удар: «Інша велика експедиція була спрямована проти чеченських аулів, розташованих на берегах Сунжі»[3].
Актори
| ID | Назва | Опис |
|---|---|---|
| G0009 | Російська імперія |
Взимку 1831–1832 років генерал Вельямінов із табору біля фортеці Грозної спрямовував війська на чеченські селища в помсту за підтримку повстання: 23 грудня 1831 підполковник Засс, командир Моздокського козачого полку, розорив хутори по правий бік Сунжі навпроти села Чертугай, а в лютому 1832 Вельямінов «здійснив експедицію для покарання чеченських сіл, що лежать від фортеці Грозної вгору по Сунжі» — це визнає імперський огляд воєнних дій[2]. Імперський історик Волконський писав про мету набігів: «непокоїти ворога та відвертати його увагу від наших меж»[1]. Історик Я. З. Ахмадов зафіксував: «Інша велика експедиція була спрямована проти чеченських аулів, розташованих на берегах Сунжі»[3]. |
Застосовувані техніки
| ID | Назва | Застосування | |
|---|---|---|---|
| T0053 | Викрадення людей |
23 грудня 1831 під час розорення хуторів біля села Чертугай козаки загону підполковника Засса, командира Моздокського козачого полку, захопили в полон трьох жінок. Імперський історик Волконський писав: Засс «доставив у табір трьох полонених жінок»[1]. |
|
| T0052 | Вилучення ресурсів |
23 грудня 1831 загін підполковника Засса, командира Моздокського козачого полку, спрямований генералом Вельяміновим, викрав худобу жителів розорених хуторів біля села Чертугай. Імперський історик Волконський писав: Засс «доставив у табір... до 250 голів худоби»[1]. Викрадення 250 голів худоби посеред зими позбавляло жителів розорених хуторів основи прожитку. |
|
| T0077 | Каральні експедиції |
Взимку 1831–1832 років генерал Вельямінов із табору біля фортеці Грозної спрямовував війська на чеченські селища в помсту за підтримку повстання: 23 грудня 1831 підполковник Засс, командир Моздокського козачого полку, розорив хутори по правий бік Сунжі навпроти села Чертугай, а в лютому 1832 Вельямінов «здійснив експедицію для покарання чеченських сіл, що лежать від фортеці Грозної вгору по Сунжі» — це визнає імперський огляд воєнних дій[2]. Імперський історик Волконський писав про мету набігів: «непокоїти ворога та відвертати його увагу від наших меж»[1]. Історик Я. З. Ахмадов зафіксував: «Інша велика експедиція була спрямована проти чеченських аулів, розташованих на берегах Сунжі»[3]. |
|
Інструменти
| ID | Назва | Опис |
|---|---|---|
| S0010 | Регулярна армія |
Взимку 1831–1832 років генерал Вельямінов із табору біля фортеці Грозної спрямовував війська на чеченські селища в помсту за підтримку повстання: 23 грудня 1831 підполковник Засс, командир Моздокського козачого полку, розорив хутори по правий бік Сунжі навпроти села Чертугай, а в лютому 1832 Вельямінов «здійснив експедицію для покарання чеченських сіл, що лежать від фортеці Грозної вгору по Сунжі» — це визнає імперський огляд воєнних дій[2]. Імперський історик Волконський писав про мету набігів: «непокоїти ворога та відвертати його увагу від наших меж»[1]. Історик Я. З. Ахмадов зафіксував: «Інша велика експедиція була спрямована проти чеченських аулів, розташованих на берегах Сунжі»[3]. |