Похід Пилипа Орлика на Правобережжя (1711)
Військово-дипломатична спроба відновити незалежність України силами еміграції за підтримки союзників. Кампанія провалилася через удар у спину: «татари, не слухаючись Орлика, розсипалися загонами і стали набирати ясир по українських селах»[1].
Актори
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| G0008 | Московське царство | 2 |
Застосовані інструменти
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| S0009 | Дипломатія | 1 |
| S0010 | Регулярна армія | 1 |
Реалізовані процедури
Розвал антимосковської коаліції зсередини: на Правобережжі татарські союзники зрадили козаків і перейшли до захоплення мирного населення – «татари, не слухаючись Орлика, розсипалися загонами і стали набирати ясир по українських селах»[1]. Сам Орлик писав шведському королю: «Яких нечуваних під місяцем звірств не вчинили тоді дикі татари!»[1].
Силове утримання Правобережжя імперією: білоцерківська фортеця з московською залогою встояла, а похід захлинувся після зради татар – «Орлик відступив, не взявши Білої Церкви»[1], і його військо розклалося.