Правління гетьманського уряду та Лубенський договір (1734–1750)
Тривалий період прямого управління Лівобережжям без виборів гетьмана. «ПРАВЛІННЯ ГЕТЬМАНСЬКОГО УРЯДУ — орган влади, створений урядом рос. імп. Анни Іванівни 1734 після смерті гетьмана Д.Апостола для управління Лівобережною Україною (Гетьманщиною) та недопущення нових гетьман. виборів»; «по суті його головою був царський резидент»[1]. Водночас імперія повернула під контроль Запорожжя: «А[нна] І[ванівна] амністувала запорожців і дозволила їм вернутися на старі січові місця (1734) і заснувати Нову Січ»[2] – напередодні війни з Туреччиною козаків повертали як військовий ресурс корони.
Актори
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| G0009 | Російська імперія | 3 |
Застосовані інструменти
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| S0009 | Дипломатія | 1 |
| S0012 | Окупаційні та підконтрольні адміністрації | 1 |
| S0008 | Уряд | 1 |
Реалізовані процедури
Блокування виборів нового лідера та створення гібридної адміністрації для ручного управління: «До складу П[равління] г[етьманського] у[ряду] входили царський резидент в Україні кн. О.Шаховськой із 2-ма рос. урядовцями… а також генеральний обозний Я.Лизогуб із 2-ма укр. старшинами»[1] – формально рівноправна колегія, яку фактично очолював царський резидент.
Повернення Запорозької Січі під владу імперії на умовах корони: «Із тактичних міркувань у ході підготовки до чергової турец. війни А[нна] І[ванівна] амністувала запорожців і дозволила їм вернутися на старі січові місця (1734) і заснувати Нову Січ»[2] – амністія оформлювала перехід козаків під владу Росії із зобов'язанням військової служби.
Цілеспрямована демографічна асиміляція за секретним указом Анни від 31 січня 1734 року правителеві Шаховському: «аби ви за вашою вправністю секретно, під рукою, особливо трудилися малоросіян від спорідненості… відводити, а спонукати їх і вправним чином приводити у спорідненість з… великоросійським народом»[3].