1. Головна
  2. Кампанії
  3. Військова анексія Кримського ханства (1783)

Військова анексія Кримського ханства (1783)

Захоплення Кримського ханства та його насильницьке включення до складу Російської імперії: «зважилися МИ взяти під державу НАШУ півострів Кримський, острів Тамань і всю Кубанську сторону»[1]. Щодо України анексія забезпечувалася примусовою мобілізацією козаків як військового ресурсу, колонізацією прилеглих південних степів для створення лояльного тилу та стиранням козацьких топонімів: землі знищеної Січі маніфестом Катерини II від 3 серпня 1775 року було причислено «за придатністю до Новоросійської Губернії»[2]. Щодо Криму це була ліквідація держави і правлячої династії: «Навесні 1782 хан Шагін-Ґерей змушений був тікати під російську протекцію»[3], маніфест про прийняття Криму Катерина II підписала 8 квітня 1783 року (ПСЗРІ, зібр. 1-ше, т. XXI, № 15.108)[4], а хана було заслано до Калуги; корінне населення видавлювали хвилями еміграції - «Якщо до 1787 емігрувало лише 8 тис., то 1792 це вже були десятки тисяч»[3].

ID: C0035
Початок:  Квітень 1783
Закінчення:  Грудень 1783
Контриб'ютори: decolonial.ist project
Версія: 1.3
Створено: 25 квітня 2026
Змінено: 4 серпня 2026
Обговорити в Telegram
Шар russia-colonialism
завантажити відкрити

Актори

ID Назва Процедури
G0009 Російська імперія 3

Застосовані інструменти

ID Назва Процедури
S0008 Уряд 2
S0010 Регулярна армія 1

Реалізовані процедури


Квітень 1783
T0049 Примусова мобілізація
C0035 Військова анексія Кримського ханства (1783)
G0009 Російська імперія
S0010 Регулярна армія

Використання українських козаків як військового ресурсу для штурму турецьких фортець і закріплення імперських прав на Крим: під Очаковом «У штурмі фортеці брали участь „вірні козаки"»[5], а під час штурму Ізмаїла «Загалом у битві взяло участь понад 6 тис. чорноморців»[6].

Квітень 1783
T0117.001 Міграційне заміщення
C0035 Військова анексія Кримського ханства (1783)
G0009 Російська імперія
S0008 Уряд

Колонізація прилеглих до Криму степів переселенцями для створення лояльного тилу: ще 1752 року із сербів було утворено Нову Сербію – «офіційно — для охорони пд. рубежів від татар. і турец. нападів, а фактично — для приборкання запорожців»[7], а Потьомкін 1776 року прямо наказав «втікачів не повертати»[8], прискорюючи заселення півдня.

Квітень 1783
T0043 Стирання та перейменування топонімів
C0035 Військова анексія Кримського ханства (1783)
G0009 Російська імперія
S0008 Уряд

Стирання історичних назв козацьких південних територій, використаних як плацдарм для анексії Криму: маніфест Катерини II від 3 серпня 1775 року винищив «самої назви Запорозьких козаків», а їхні землі влив в імперський конструкт – «зараховуючи їх за придатністю до Новоросійської Губернії»[2].

Джерела

  1. Екатерина II (ПСЗРИ, т. XXI, № 15708). (1783). Манифест о принятии Крыма под Российскую державу.
  2. Екатерина II (ПСЗРИ, т. XX, № 14354). (1775). Манифест об уничтожении Запорожской Сечи.
  3. Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. (2008). Енциклопедія історії України: Т. 5.
  4. Российская империя (ПСЗРИ); Манифест Екатерины II №15108 от 8 апреля 1783 г. «О принятии полуострова Крымского, острова Тамана и всей Кубанской стороны под Российскую державу». (1830). Полное собрание законов Российской империи. Собрание первое. Том XXI (1781-1783).
  1. Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. (2010). Енциклопедія історії України: Т. 7.
  2. Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. (2005). Енциклопедія історії України: Т. 3.
  3. Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. (2012). Енциклопедія історії України: Т. 9.
  4. Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. (2011). Енциклопедія історії України: Т. 8.