Агресори можуть здійснювати цілеспрямовану заміну історичних географічних назв, найменувань вулиць, міст і регіонів корінного народу на топоніми, пов'язані з культурою, ідеологією та історією метрополії. Стирання оригінальних назв дає колонізаторові змогу візуально й ментально інтегрувати захоплені землі у свій державний простір, а також позбавити колонізоване суспільство фізичних маркерів його національної ідентичності та історичної пам'яті.
Стирання історичних назв козацьких південних територій, використаних як плацдарм для анексії Криму: маніфест Катерини II від 3 серпня 1775 року винищив «самої назви Запорозьких козаків», а їхні землі влив в імперський конструкт – «зараховуючи їх за придатністю до Новоросійської Губернії»[1].
Фортеця Грозна, закладена генералом Єрмоловим на Сунжі 10 червня 1818 року[2], у 1870 році стала містом Грозним[3]. 21 березня 1888 року указом імператора Олександра III з назв округів Терської області стерто імена народів: Чеченський округ перейменовано на Грозненський, Інгуський - на Назрановський, Кабардинський - на Нальчицький, Кумицький - на Хасав-Юртовський, Військово-Осетинський - на Владикавказький[4]. Округи, названі за народами, що в них живуть, отримали імена імперських фортець і слобід - карта управління перестала називати народи на ім'я.
Колонізатор стирав чеченські та інгушські імена з мапи. Історики Я. З. Ахмадов та Е. Х. Хасмагомадов пишуть: «Поспіхом перейменовувалися вулиці, селища, аули й райони»[3]. Історик П. М. Полян пише про інгушські землі, передані Північній Осетії: «були репресовані й усі інгушські топоніми, їх замінили осетинськими або російськими» - указом Президії Верховної Ради РРФСР від 29 квітня 1944 року Пседахський район став Аланським, Назранівський - Коста-Хетагурівським, Ачалуцький - Нартівським, а указом від 30 серпня 1944 року колонізатор перейменував «усі райони та їхні центри» Грозненської області[5]. Чеченські землі, що відійшли Грузії, колонізатор назвав Ахалхевським районом[3].
Цілеспрямоване повернення захопленим містам і вулицям старих радянських чи імперських назв (зокрема, перейменування Бахмута на Артемівськ) для стирання української національної пам'яті та візуальної інтеграції в простір РФ.