Агресори можуть здійснювати насильницьке та одностороннє приєднання території іншої держави. Такі дії супроводжуються повним скасуванням суверенітету захопленого утворення та остаточною інтеграцією його земель у правове та економічне поле окупанта шляхом видання відповідних маніфестів або проведення фіктивних електоральних процедур.
Захоплення та включення до складу імперії Правобережної України, Волині й Поділля: Росія отримала «Київське, Брацлавське і Подільське воєводства та сх. половину Волин. воєводства», а за третім поділом до Росії відійшли «зх. частина Волин. воєводства, зх. частини Холмської землі й Белзького воєводства»[1].
Відторгнення Бессарабії від Османської імперії та її офіційна анексія за Бухарестським миром: договір «затвердив приєднання Бессарабії до Росії та перенесення кордону з Дністра на Прут до його впадіння в Дунай»[2].
Офіційне приєднання окупованих земель: західноукраїнські землі включено до СРСР за договором із Німеччиною від 28 вересня 1939 року[3], а «Після того, як наприкінці черв. 1940 Червона армія зайняла Бессарабію та Буковину Північну, 2 серп. 1940 ВР СРСР приєднала Пн. Буковину, Хотинський, Акерманський та Iзмаїльський пов. Бессарабії до УРСР»[4].
Юридичне оформлення відторгнення території: договір про «прийняття» підписано 18 березня 2014 року, а закон про його ратифікацію «Прийнятий Державною Думою 20 березня 2014 року. Схвалений Радою Федерації 21 березня 2014 року»[5].