Фізичне та економічне виснаження регіону через перетворення козацького війська на безоплатну робочу силу для імперських будов. Головною з них був Ладозький канал: керівництво роботами Петро I передав Мініху, а саме копання «здійснювалося, гол. чин., руками укр. козаків», причому «на буд. роботах від непосильної праці, голоду й важкого клімату гинули десятки тисяч осіб»[1]. У 1721 році наказний гетьман П. Полуботок «очолював 10-тис. козац. корпус, відправлений за наказом царя Петра I на спорудження Ладозького каналу»[2]. На тих, хто чинив опір, чекали й невські будови - як каторга: полонені запорожці були «заслані в Санкт-Пітербурх на каторгу вічно»[3].
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| G0008 | Московське царство | 3 |
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| S0010 | Регулярна армія | 2 |
| S0008 | Уряд | 1 |
Масова мобілізація козацьких полків на каторжні будівельні роботи: копання Ладозького каналу «здійснювалося, гол. чин., руками укр. козаків», і там «від непосильної праці, голоду й важкого клімату гинули десятки тисяч осіб»[1]. У 1721 році на канал було відправлено «10-тис. козац. корпус» на чолі з П. Полуботком[2]; роботи тривали й у 1721–23 роках[4].
Перекладання утримання мобілізованих на самих підданих: відправлені на імперські будови козаки залишалися без постачання і «великої зазнають нужди від голоду, не маючи ні для себе харчів, ні стацій зимових, ні для коней корму»[3]. Робітників для казенних будов цар приписував просто «взяти з України, тих міст, які у вас відомі»[3], а на самих роботах люди гинули «від непосильної праці, голоду й важкого клімату»[1].
Виведення козацьких полків із козацької ієрархії під пряме командування імперських посадовців: керівництво роботами на Ладозькому каналі Петро I передав Б.-К. Мініху, який «перебрав у кн. О.Меншикова кер-во спорудженням (копанням) Ладозького каналу»[1]; козацькі корпуси відправлялися на ці роботи «за наказом царя Петра I»[2].