Перша світова війна та окупація Галичини (1914–1917)
Імперія масово мобілізує українців у світовій війні: «За роки війни до лав рос. армії було мобілізовано 3,5 млн українців (за ін. даними — 4,5 млн)»[1]. У ході наступу окуповано Галичину: «В результаті операції зайнято Галичину й Буковину, з яких утворено Галицьке генерал-губернаторство»[2] – з політикою нищення українських інституцій.
Актори
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| G0009 | Російська імперія | 3 |
Застосовані інструменти
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| S0012 | Окупаційні та підконтрольні адміністрації | 1 |
| S0010 | Регулярна армія | 1 |
| S0017 | Таємна поліція та Спецслужби | 1 |
Реалізовані процедури
Примусовий призов мільйонів до імперської армії: «За роки війни до лав рос. армії було мобілізовано 3,5 млн українців (за ін. даними — 4,5 млн із заг. чисельності 15,5 млн)»[1].
Зачистка українських інституцій та переслідування лідерів руху. Грушевський був «11 груд. 1914 заарештований жандармерією у Києві й звинувачений в австрофільстві та причетності до створення Легіону Українських січових стрільців. Відправлений на заслання до Симбірська»[2], потім переведений до Казані із забороною викладання та позбавлений професорського звання.
Масові депортації цивільного населення окупованої Галичини: «Особливих переслідувань зазнало греко-катол. духовенство. 18 вересня 1914 був заарештований і вивезений у Росію митрополит А.Шептицький. Загалом тисячі галичан вивезено як заручників (лише через Київ пройшло бл. 12 тис.)»[1].