Анексія Київської митрополії Московським патріархатом (1685–1690)
Анексія незалежної української церкви з використанням дипломатичного тиску та корупції. Єрусалимський патріарх Досифей прямо звинувачував московських послів у симонії: «Що [за] вина відхоплювати чужу єпархію? Чи не є сором від людей, чи не є гріх від Бога! Так надсилаєте гроші й з розуму людей виводите...»[1]. Підпорядкування церкви виправдовувалося геополітикою: «Головним проєктом Голіцина... стала реформа української православної церкви, точніше — підпорядкування київської митрополії московському патріархові»[2].
Актори
| ID | Назва | Опис |
|---|---|---|
| G0008 | Московське царство |
Для здобуття контролю над церквою Москва застосувала корупцію на міжнародному рівні. «Київську митрополію захопили... шляхом підкупу, маніпуляцій, шантажу...» [3]. Посланець Константинополя «прямо просив в московського посланця грошей за видачу необхідної грамоти»[1][4]. |
Застосовувані техніки
| ID | Назва | Застосування | |
|---|---|---|---|
| T0024 | Виправдання через релігію |
Анексія митрополії маскувалася під захист єдиновірців. Реформа проводилася «з опорою на православний рух проти турецьких завойовників... Головним проєктом Голіцина стало підпорядкування київської митрополії»[2][1][5]. |
|
| T0100 | Захоплення релігійних інститутів |
Ліквідація незалежної юрисдикції для перетворення церкви на інструмент асиміляції: «Приєднання церкви української до церкви московської в 1686 р.» [3]. Причому ці дії «були здійснені зовсім не у згоді із законними канонічними приписами»[1][5]. |
|
| T0044 | Знищення локальних систем знань |
Знищення київської богословської школи та оголошення її праць єрессю: «Усі українські твори, починаючи з катехізису Петра Могили, оголошувалися єретичними... собор засудив практично всі основні твори київської богословської вченості»[5][2]. |
|
| T0015 | Підкуп еліт |
Для здобуття контролю над церквою Москва застосувала корупцію на міжнародному рівні. «Київську митрополію захопили... шляхом підкупу, маніпуляцій, шантажу...» [3]. Посланець Константинополя «прямо просив в московського посланця грошей за видачу необхідної грамоти»[1][4]. |
|
| T0116 | Релігійна асиміляція |
Одразу після підпорядкування почалося нав'язування московських церковних стандартів та обрядів, що призводило до маргіналізації локальної культури. Це церковне поглинання «було початком... русифікації України»[3][1]. |
|
| .003 | Заборона богослужінь рідною мовою |
Слідом за встановленням контролю над митрополією настала поступова заборона використання київського ізводу церковнослов'янської мови та української вимови в богослужіннях і книгах, що заклало фундамент для повних мовних заборон XVIII століття[1]. |
|
| T0101 | Цензура |
Запровадження цензурного контролю над українським книгодрукуванням. Патріарх Іоаким заборонив видання без своєї санкції та надіслав «догану за видання книг без попереднього дозволу». «Анафема РПЦ на церковні книжки, друковані тодішньою українською літературною мовою»[6]. [2][5]. |
|
Інструменти
| ID | Назва | Опис |
|---|---|---|
| S0009 | Дипломатія |
Для здобуття контролю над церквою Москва застосувала корупцію на міжнародному рівні. «Київську митрополію захопили... шляхом підкупу, маніпуляцій, шантажу...» [3]. Посланець Константинополя «прямо просив в московського посланця грошей за видачу необхідної грамоти»[1][4]. |
| S0011 | Московський патріархат |
Ліквідація незалежної юрисдикції для перетворення церкви на інструмент асиміляції: «Приєднання церкви української до церкви московської в 1686 р.» [3]. Причому ці дії «були здійснені зовсім не у згоді із законними канонічними приписами»[1][5]. |
Джерела
- Вікіпедія. (2026). Анексія Київської митрополії Московським патріархатом — Вікіпедія.
- Татьяна Таирова-Яковлева. (2007). Мазепа.
- Вікіпедія. (2026). Іван Мазепа — Вікіпедія.
- Википедия. (2026). Мазепа, Иван Степанович — Википедия.
- Татьяна Таирова-Яковлева. (2011). ИВАН МАЗЕПА И РОССИЙСКАЯ ИМПЕРИЯ ИСТОРИЯ «ПРЕДАТЕЛЬСТВА».
- Вікіпедія. (2026). Русифікація України — Вікіпедія.