Воєнна операція московських військ із повного зруйнування Запорозької (Чортомлицької) Січі як автономного військового центру в помсту за підтримку Карла XII: «Програвши заочний бій за Запорожжя, Петро вирішив піти шляхом Батурина — знищити Січ»[1]. Сучасники зафіксували мету імперії прямо – Орлик писав, що Москва задумала «Військо Запорозьке Низове викоренити й ім'я того вічно згладити»[2].
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| G0008 | Московське царство | 7 |
| ID | Назва | Процедури |
|---|---|---|
| S0010 | Регулярна армія | 5 |
| S0011 | Московський патріархат | 1 |
| S0008 | Уряд | 1 |
Каральний похід на Січ для фізичного знищення низового козацтва: «Туди було направлено три піхотні полки на чолі з полковником П. Яковлєвим. Першою 16 квітня була взята і спалена Келеберда. Упертий бій ішов за Переволочну»[1]. Штурм самої Січі тривав чотири дні. Провідником карателів став компанійський полковник Гнат Ґалаґан: він «1709 брав участь у зруйнуванні Запорозької Січі, за що одержав чотири села на Правобережжі»[3].
Тотальне винищення захисників: під час взяття Переволочної «Усі запорожці й жителі були вбиті (в полон живцем узяли лише 12 осіб), палили й вирізали також сусідні курені»[1].
Зруйнування військово-економічної бази низового козацтва. Січ «була своєрідною військ. базою, де містилися флот, артилерія, арсенал»[4] – усю цю інфраструктуру було знищено або захоплено під час штурму.
Повне знищення споруд Січі та сусідніх укріплень: «палили й вирізали також сусідні курені»; «Усі будівлі були знищені, як писав Меншиков: „Всі їхні місця розорити, аби оте зрадницьке гніздо цілком викоренити"»[1].
Використання церкви як інструмента покарання: анафему було оголошено за прямим розпорядженням царя - «звольте оного за таке його діло публічно в соборній церкві прокляттю віддати...»[2]. Богословського обґрунтування під це не підводили, і частина українського духовенства обряд не прийняла: колишній лохвицький протопоп під час оголошення анафеми сказав «Наш Мазепа святий і буде на небі, а ваш государ ні»[2].