Агресори можуть цілеспрямовано створювати й підтримувати нестерпні соціально-економічні умови (гостре малоземелля, непосильні повинності, злидні) на історичних територіях корінного народу. Це робиться для того, щоб змусити населення рятуватися від фізичного та соціального розорення. У результаті народ «добровільно-примусово» вступає до воєнізованих структур колонізатора (наприклад, козацтва, регулярної армії) або масово мігрує на небезпечні імперські фронтири для їх освоєння. Техніка дозволяє імперії розв'язувати свої військові та колонізаційні завдання чужими руками, маскуючи державний примус під «вільний економічний вибір» самих жертв.